Такий незвіданий ще Володимир Хавкін

Такий незвіданий ще Володимир Хавкін

Щойно до Бердянська, а точніше – до рідного БДПУ, повернулись із Єрусалиму професори Ігор Лиман та Вікторія Константінова, які працювали в Національній бібліотеці Ізраїлю над архівом колишнього учня Бердянської чоловічої гімназії Володимира Ароновича Хавкіна. Що ще, окрім цікавих вражень та незабутніх спогадів, відоме подружжя науковців привезло з «землі обітованої»? Про це ми й бесідували цього разу.

Найперше, здалося б коротко охарактеризувати самого Володимира Хавкіна, як особистість, котрою по-справжньому гордиться не тільки наш університет, а й Бердянськ в цілому?

Ігор Лиман:

— Одним із найвідоміших вихованців навчальних закладів — попередників Бердянського державного педагогічного університету, без сумніву, є Володимир Ааронович Хавкін.

Нагадаймо основні біографічні відомості щодо нього. Хавкін Володимир Аронович (15.3.1860 – 26.10.1930) — всесвітньовідомий бактеріолог, епідеміолог. Народився в Одесі. Навчався у Бердянській чоловічій гімназії, Новоросійському університеті. Народоволець. Учень Іллі Мечнікова та Луї Пастера. З 1888 р. працював на посаді приват-доцента Женевського університету. Впродовж 1889-1893 рр. працював у Пастеровському інституті в Парижі.

З 1893 по 1915 р. знаходився на службі Британської корони в Індії, офіційний державний бактеріолог індійського уряду (1893-1904). Довів інфекційну природу холери; розробив ефективні вакцини проти холери (1892) та бубонної чуми (1896), випробовуючи їх на собі. Директор (1899-1904) відкритої за його ініціативою противочумної лабораторії в Бомбеї. У 1925 р. лабораторія реорганізована в інститут, названий на честь засновника (Haffkine Institute). Інститут був і залишається найбільшим науково-дослідним центром вивчення та вакцинації чуми і холери в Південно-Східній Азії. Помер у м. Лозанна (Швейцарія).

У 2005 р. погруддя В.А. Хавкіна встановлене біля головного корпусу БДПУ, будівлі колишньої Бердянської чоловічої гімназії.

Вікторія Константінова:

— Цілком логічно, що персоні В. А. Хавкіна приділена увага і у п‘ятитомнику «Матеріали з історії Бердянського державного педагогічного університету», і в експозиції Музею історії БДПУ, відкритого у жовтні 2012 р.

Втім, на цьому робота з вивчення і популяризації біографії В. А. Хавкіна, якого А. Чехов колись назвав «в Росії самою невідомою людиною», не припинилась. Справжнім «проривом» стало опрацювання джерельних комплексів «Архіву Хавкіна», що зберігається в Єрусалимі, в архівному відділі Національної бібліотеки Ізраїлю. Робота з цими матеріалами стала можливою завдяки підтримці в дослідженні історії Бердянського державного педагогічного університету, яку незмінно надає керівництво БДПУ і безпосередньо ректор В. А. Зарва.

— Вивчення документів «Архіву Хавкіна», сформованого самим Володимиром Ароновичем, дозволяє не тільки заповнити цілу низку «білих плям» у біографії славетного бактеріолога та епідеміолога, але й по-новому поглянути на цю людину? Напевно, чимало документів цього архіву стосуються і безпосередньо Бердянська?

Ігор Лиман:

— Їх вивчення дає підстави стверджувати, що В. А. Хавкін, залишивши Бердянськ ще у юнацтві, впродовж всього життя підтримував тісні зв‘язки з бердянцями.

Глибокий слід у його пам‘яті залишило навчання в Бердянській чоловічій гімназії. В архіві нам удалось знайти чернетки листів колишнього учня до директора цієї гімназії Феодосія Вороного. Все своє життя Володимир Аронович зберігав у себе дві фотографії Ф. Вороного, зроблені у 1870-х рр. Поруч із ними в «Архіві Хавкіна» зберігаються шість фото з краєвидами Бердянська. На них — сфотографований з кількох ракурсів сквер, морський порт, гімназія. Причому, щодо останньої, сам В. А. Хавкін, упорядковуючи свій архів, записав: «Гімназія, де я навчався з 1872 по 1878».

Вікторія Константінова:

— Між іншим, і цей запис, і матеріали автобіографії, і тексти біографічних статей, які надсилались В. А. Хавкіну на затвердження, засвідчують факт, що має для нас неабияку вагу: Хавкін був одним з перших учнів Бердянської чоловічої гімназії не тільки за значимістю, але і за хронологією. Адже він почав навчатись у цій гімназії того ж року, коли вона булла створена. І саме на роки навчання В. А. Хавкіна припали становлення Бердянської чоловічої гімназії, її перебування спочатку у винайманих приміщеннях, потім — переїзду у 1876 р. до спеціально зведеної гімназійної будівлі…

— В епоху, в якій трудився вчений, велике значення мало листування, яким, безумовно, ви не могли не зацікавитись?

Ігор Лиман:

— О, це свого роду цілий публіцистичний пласт, ще до сих пір не досліджений: в «Архіві Хавкіна» зберігається його листування з лікарем Бердянської чоловічої гімназії Жеромом Гольдштейном. Ми виявили, систематизоване самим В. А. Хавкіним, листування з цілою низкою інших осіб, чиї долі були тісно пов‘язані з Бердянськом.

Вікторія Константінова:

— Важливою складовою «Архіву Хавкіна» є листування із батьком, бердянським купцем Ароном Павловичем Хавкіним, з іншими членами родини Хавкіних. Виявлене листування з різними представниками родини Хастів, включно із відомим художником Яковом Соломоновичем Хастом. Як зазначено в описі англійською «Архіву Хавкіна» самим Володимиром Ароновичем, Яків був одним із дітей Соломона Ароновича Хаста і Ребеки Хаст, яка, в свою чергу, була прийомною дочкою батьків В.А. Хавкіна. Іншою дитиню Соломона та Ребеки Хастів, з якою листувався Володимир Аронович, булла Катерина Хаст, яка вийшла заміж за одного з представників відомої у дореволюційному Бердянську купецької родини Єзрубільських.

— Ще одним неоціненним джерелом для таких скрупульозних науковців-дослідників, як ви, стали, безперечно, рукописні щоденники В. А. Хавкіна?

Ігор Лиман:

— Дійсно, цікаву інформацію про Бердянськ і бердянців ми знайшли і в них. Причому Володимир Аронович, попри свою зайнятість, приділяв неабияку увагу веденню цих щоденників: впродовж багатьох років він чи не щоденно вносив до них записи. І записи за один день часто займали п’ять та більше сторінок! Вельми характерно, що і щоденники, і в листування В. А. Хавкін вів російською, англійською, французькою, ідіш. Причому часто в тексті одного листа чи щоденникового запису за один день він по декілька разів переходив з однієї мови на іншу.

— Документи «Архіву Хавкіна» надзвичайно цікаві в цілій низці аспектів і в більш широкій, аніж безпосередньо Бердянська, перспективі?

Ігор Лиман:

— Берперечно, адже для вивчення історії міст, на чому зосереджує увагу Інститут історичної урбаністики при БДПУ, непересічне значення мають докладні щоденники подорожі 1926 р. В. А. Хавкіна Радянським Союзом і безпосередньо Південною Україною. Для гендерних студій неабиякий інтерес становить приватне листування В. А. Хавкіна з Устиною Берсон, що розтяглось майже на 40 років…

Вікторія Константінова:

— Розповіді про «цікавинки», виявлені нами в «Архіві Хавкіна», можна продовжувати і продовжувати. Сьогодні ми лише трохи відслонили завісу над безцінними джерельними скарбами, що зберігаються в Єрусалимі. Значну частину цих документів ми вже скопіювали, ще частина на наше замовлення найближчим часом буде скопійована співробітниками архівного відділу Національної бібліотеки Ізраїлю. Розпочата процедура одержання офіційного дозволу на публікацію цих матеріалів. Крім того, ми почали готувати виставку в Музеї історії БДПУ, в основу якої покладені матеріали «Архіву Хавкіна».

 

Розмову вів Степан Герилів, редактор газети БДПУ «Університетське Слово»

На світлинах: доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України БДПУ, заслужений працівник освіти України Ігор Лиман та доктор історичних наук, професор БДПУ Вікторія Константінова в Національній бібліотеці Ізраїлю під час роботи над «Архівом Хавкіна». Світлини з сімейного фотоальбому подружжя

 

0/5 (0 Reviews)
Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.
Thanks: Megamozok